ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ для вступу до КЗОЗ «ХОМК» для абітурієнтів на базі повної загальної середньої освіти у 2018 році

  • Home-
  • ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ для вступу до КЗОЗ «ХОМК» для абітурієнтів на базі повної загальної середньої освіти у 2018 році

ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ для вступу до КЗОЗ «ХОМК» для абітурієнтів на базі повної загальної середньої освіти у 2018 році

ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова приймальної комісії

КЗОЗ «ХОМК»

________________ Е.В.Хомченко

«____» __________ 2018 р.



ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

для вступу до КЗОЗ «ХОМК»для абітурієнтів на базі повної загальної середньої освіти у 2018 році


Програму розглянуто та затверджено

на засіданні приймальної комісії КЗОЗ «ХОМК»

Протокол № __ від _______2018 р.


Пояснювальна записка

Програму для вступу до КЗОЗ «ХОМК» для абітурієнтів на базі повної загальної середньої освіти з української мови та літератури розроблено на основі програми зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року з урахуванням чинних програм з української мови для 5-9 класів (лист Міністерства освіти і науки України №1/11-6611 від 23.12.2004р.) та програм для профільного навчання учнів 10-11класів (рівень стандарту, наказ Міністерства освіти і науки України №1021 від 28.10.2010р.)

Матеріал програми вступу абітурієнтів розподілено за такими розділами: «Фонетика. Графіка», «Лексикологія. Фразеологія», «Будова слова. Словотвір», «Морфологія», «Синтаксис», «Стилістика», «Орфоепія», «Орфографія», «Розвиток мовлення».

На вступному випробуванні з української мови та літератури (співбесіда) абітурієнт повинен:

- виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається;

- будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал;

- виразно відображати основну думку, диференціюючи матеріал на головний і другорядний;

- викладати матеріал логічно, послідовно;

- використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови;

- виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;

- аргументувати висловлені думки;

- викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.

Одиниці мови: основні звуки мовлення, значущі частини слова, слово, словосполучення, речення.

Складні випадки правопису різних частин мови.

 Правильне вживання відмінкових закінчень іменників; особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині. Запобігання помилкам у визначенні роду окремих іменників. Написання чоловічих та жіночих імен по батькові.

 Запобігання помилок у використанні форм вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників. Одна і дві букви н у прикметниках. Написання складних прикметників разом і через дефіс. Написання прізвищ.

 Відмінювання кількісних і порядкових числівників, правильне їх вживання.

 Дефіс у неозначених займенниках, ні в заперечних.

 Букви е, и в особових закінченнях І і ІІ дієвідмін дієслів. НЕ з дієсловами

 Н у дієприкметниках і нн у прикметниках дієприкметникового походження. НЕ з дієприкметниками.

 НЕ з дієприслівниками. Дієприслівниковий зворот.

 Одна і дві букви н, не і ні, дефіс, и та і у прислівниках.

 Написання прийменників разом, окремо і через дефіс.

 Написання сполучників разом і окремо.

 Написання часток -бо, -но, -то, -от, -таки. Не з різними частинами мови.

 Дефіс у вигуках. Кома і знак оклику при вигуках.

Складні випадки правопису ненаголошених голосних, м’якого знака, апострофа.

Орфограми у префіксах.

 Зміни приголосних у префіксах.

 Правопис голосних у префіксах.

Орфограми в коренях.

 Зміни приголосних у коренях.

 Зміни голосних у коренях.

Орфограми в суфіксах.

 Зміни приголосних у суфіксах.

 Зміни голосних у суфіксах.

Правопис слів іншомовного походження.

 Правопис и, і, ї у словах іншомовного походження.

 Правопис е, є у словах іншомовного походження.

 Правопис у, ю у словах іншомовного походження.

 Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження.

Словосполучення і речення, синтаксичні зв’язки в них.

Речення. Граматична основа речення. Члени речення.

Види простих речень.

 Двоскладні прості речення.

 Види односкладних простих речень з головним членом і присудком.

 Односкладні прості речення з головним членом підметом.

 Неповні речення.

 Речення з однорідними членами.

 Речення із звертаннями, вставними словами.

 Речення з відокремленими членами.

Пунктограми у простому реченні.

 Розділові знаки у неповному реченні.

 Розділові знаки у реченні з однорідними членами.

 Розділові знаки у реченні зі звертаннями і вставними словами.

 Розділові знаки у реченні з відокремленими членами.

 Розділові знаки при прямій мові і діалозі.

Види складних речень. Інтонування різних видів речень.

 Складносурядне речення, особливості будови.

 Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку.

 Безсполучникове складне речення.

Пунктограми у складносурядних і складнопідрядних реченнях.

 Розділові знаки у складносурядному реченні.

 Розділові знаки у складнопідрядному реченні.

Пунктограми у безсполучникових складних реченнях.

 Кома у безсполучниковому складному реченні.

 Крапка з комою у безсполучниковому складному реченні.

 Двокрапка у безсполучниковому складному реченні.

 Тире у безсполучниковому складному реченні.

 Народний епос. «Зажурилась Україна, бо нічим прожити», «Гей, не дивуйтесь, добрії люди», «Чи не той то хміль», «Хмельницький і Барабаш»

 І.С. Нечуй-Левицький. Життя і творчість. «Кайдашева сім’я» - зразок реалістичної соціально-побутової повісті.

 Панас Мирний. Життєвий і творчий шлях письменника. Ранні твори.

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Джерела твору, проблематика. Майстерність письменника у відтворенні картин народного життя.

 Розвиток драматургії і театру. М.П. Старицький. «Виклик» («Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна...») – взірець романтичної пісенної лірики. Заклик «До молоді», «До України», поетичний маніфест «Поету» - громадянська лірика поета. Провідні теми та ідеї. Драматургія М. Старицького «Не судилось» . «Оборона Буші» - віршована історична драма про боротьбу українського народу проти загарбників.

 Іван Карпенко-Карий. Огляд життя і творчості. Сатирична комедія «Хазяїн» - соціально-сатирична комедія нового типу. Образи драми, мова твору. Історична драма «Сава Чалий» - одне з вершинних явищ української драматургії ХІХ ст. Історична основа твору.

 Іван Якович Франко. Життєвий і творчий шлях. Сфери багатогранної діяльності. Поетична творчість Франка – найвище досягнення української поезії ІІ-ї половини ХІХ ст. Багатство тематики, ідейна глибина, різноманітність форм.

Поема «Мойсей» - одна з вершин художньої творчості І.Я. Франка. Проблематика твору, біблійна основа сюжету. Роздуми поета над долею рідного краю.

Проза І.Я. Франка. «Перехресні стежки» - повість про боротьбу справедливості з жорстокістю і насильством. Образи твору.

«Украдене щастя» - соціально-психологічна драма. «Хто у кого вкрав щастя?»

 М. М. Коцюбинський. Життєвий і творчий шлях письменника. Вияв впливу народницьких ідей у перших творах («Андрій Соловейко», «Дядько та тітка», «П’ятизлотник», «Ціпов’яз»)(оглядово). Показ бурхливої доби революційного оновлення («Невідомий», «В дорозі», «Дебют», «Лист»).

Ідея служіння митця народові, образ автора у новелі «Intermezzo».

«Тіні забутих предків». Уславлення світлого, здорового життя, що перебуває в гармонії з природою. Побут, повір’я, звичаї, образи у творі.

 Леся Українка. Життєвий і творчий шлях поетеси. Багатогранність таланту, основні мотиви лірики. «Contra spem spero», «І все-таки до тебе думка лине», «Як я люблю оці години праці», «Стояла я і слухала весну».

«Лісова пісня». Проблема боротьби за вільне, красиве, духовно багате життя людини проти дрібновласницької захланності, бездуховності. Філософське осмислення загальнолюдських проблем – добра і зла, людини і природи, прекрасного і потворного, мети людського життя.

«Бояриня». Звернення до проблем національної історії. Художнє відтворення на тлі сімейного життя звичаїв і побуту козацької старшини та російського боярства, складних подій в Україні та Росії ІІ половини ХУІІ ст. Образи твору.

 Василь Стефаник. Огляд життя і творчості. «Камінний хрест». Трагедія переселення галицьких селян до Канади. Узагальнений смисл образу Івана Дідуха. Майстерність психологічної новели.

«Сини». Батьківська любов до дітей. Зоповіт синам: берегти і захищати свою честь і рідну землю – Україну.

 О. Ю. Кобилянська. Огляд життя і творчості.

«Людина». Безрадісне, безперспективне життя жінки з незаможної родини на тлі важких суспільних умов.

«Земля». Психологічне трактування вічної проблеми землі. Психологічна виразність образів-характерів.

 Микола Вороний. Огляд життєвого і творчого шляху. Поетична творчість. «Іванові Франкові», «Блакитна панна», «Vae victis!» - проблема самотності людини в суспільстві.

 Степан Васильченко. Огляд життя і творчості. Своєрідність стилю і творчого методу письменника.

 Володимир Винниченко. Життєвий і творчий шлях письменника, громадська і політична діяльність. Філософські та політичні переконання.

«Солдатики!» Крайня загостреність конфлікту, лаконізм зображення подій, психологічна вмотивованість вчинків і поведінки героїв.

 П. Г. Тичина. Життєвий і творчий шлях. Збірка «Сонячні кларнети». Інтимна лірика поета.

Крах надій українського народу на соціальне та національне визволення, на утвердження України як суверенної держави. «Скорбна мати», «Гей, вдарте в струни, кобзарі...», «Хто ж це так із тебе посміяться смів?», «До кого говорить?». Збірка «Перемагать і жить». «Похорон друга» - величний реквієм воїнам, загиблим у боях за Батьківщину.

 М. Т. Рильський. Життєвий і творчий шлях письменника. «Яблука доспіли...», «Шопен», «Слово про рідну матір», «Діалог». Збірка поезій «Голосіївська осінь», «Зимові записи», «Іскри вогню великого».

 В. М. Сосюра. Огляд життя і творчості. «До брата», «Любіть Україну», «Як я люблю тебе, мій краю вугляний». Інтимна лірика: «Білі акації будуть цвісти...», «Так ніхто не кохав...».

Поема «Мазепа». Конфлікт між козацькою республікою Україною та самодержавною Росією. Полярність образів Мазепи і Петра. Різні оцінки Полтавської битви О. С. Пушкіним і В. М. Сосорою.

 Література українського «розстріляного відродження» (М. Куліш, Г.Епік, Олекса Влизько, Кость Буревій, М. Зеров, М. Драй-Хмара , М.Вороний, О. Слісаренко, Є. Плужник та ін.).

 М. Хвильовий. Життєвий і творчий шлях. «Я (Романтика)», спроба письменника розібратися в суперечливій психології повстанця.

 В. Підмогильний. Життєвий шлях письменника. Новелістика: «Військовий літун»,»Собака», «Проблема хліба», «Повстанці», «Історія пані Ївги».

 Остап Вишня. Огляд життя і творчості письменника. «Моя автобіографія» - гумористична розповідь письменника про свій життєвий шлях.

«Мисливські усмішки» - майстерне зображення рідної природи та заклик до її збереження.

 Є. Маланюк. Життєвий і творчий шлях. «Сучасники», «Шевченко», «Одна пісня», «Пам’яті Осьмачки».

 В. Барка. Життєвий і творчий шлях письменника. Роман «Жовтий князь». Художнє відтворення голодомору 1933 року як найстрашнішої трагедії українського народу. Життєва основа роману, образи твору.

 Ю. Яновський. Огляд життя і творчості письменника. «Вершники» (новели): «Подвійне коло», «Лист у вічність», «Шаланда в морі». Жанрова своєрідність роману. Образи твору.

 М. Куліш. Огляд життя і творчості драматурга. «Мина Мазайло». Художнє відтворення проблеми українізації, запроваджуваної у 20-х рр. Образи п’єси. Великий успіх твору, заборона його наприкінці 30-х рр.

 І. Кочерга. Самобутність драматургії І. Кочерги, місце та значення її в розвитку української літератури і театру

«Ярослав Мудрий». Актуальне звучання, сучасний пафос твору. Складність і суперечливисть характеру Ярослава, образи твору.

«Свіччине весілля». Історична основа твору, композиція, образи.

 О. П. Довженко. Огляд життя і творчості письменника. Довженко – кінорежисер, прозаїк.

«Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору, образ оповідача

«Україна в огні» - твір про трагедію українського народу. Рід Лавріна Запорожця. Політичне звинувачення авторові.

«Щоденник» - документ доби, свідчення про потворну природу тоталітаризму, трагічну долю народу, України та її видатних синів.

 Улас Самчук. Життєвий і творчий шлях письменника. «Нарід чи чернь». «Марія» - перший в українській літератірі художній твір про насильницьку колективізацію, страждання трудівників села, нещадне винищення справжніх трудівників землі, голодомор 1933 р.

 І. Багряний. Життєвий і творчий шлях письменника.

Пригодницький роман «Тигролови». Алегоричність назви, образи твору.

 А. С. Малишко. Огляд життя і творчості поета. «Хмаринка в небі голубім...», «Палають вогні при дорозі...», «Лист до гречки», «Правда», «Пісня про рушник», «Важкі вітри не випили роси...».

 О. Т. Гончар. Огляд життєвого і творчого шляху письменника. Загальна характеристика новелістики.

«Собор». Собор як символ духовної краси людини. Зв’язок поколінь. Гнівне засудження пристосовництва, моральної спустошеності.

 В. Симоненко. «Де зараз ви, кати мого народу?», «Кирпатий барометр», «Кривда», «Вона прийшла», «Є в коханні і будні, і свята», «Ти знаєш, що ти – людина?», «Лебеді материнства» та ін.

 Д. Павличко. «Коли помер кривавий Торквемада», «О рідне слово, хто без тебе я?», «Коли ми йшли удвох з тобою...», «Два кольори», «Дзвенить у зорях небо чисте...», «Я стужився, мила, за тобою...», цикл «Вірші з Монголії».

 О. Коломієць. Герої п’єс Коломійця – люди праці. «Дикий Ангел». Болючі проблеми сучасності у творі.

 Ю. Мушкетик. «Суд». Типовість подій і персонажів, особистість автора у творі, образ Ганни Розсохи.

 Ліна Костенко. Огляд творчості. «Пастораль ХХ сторіччя», «Тут обелісків ціла рота», «Життя іде і все без коректур», «Світлий сонет», «Вже почалось, мабуть, майбутнє», «Розкажу тобі думку таємну...».

Роман у віршах «Маруся Чурай». Історична основа твору, його сюжетна канва, образи. Своєрідність композиції та віршової форми.

 Григір Тютюнник. Огляд життя і творчості. Колоритні образи людей скромних і тихих, з доброю душею і чутливим серцем. «Зав’язь», «Оддавали Катрю», «Три зозулі з поклоном».

 Василь Стус. Біографія поета. Трагічна доля, збереження людської гідності. Загальний огляд творчості: «Не одлюби свою тривогу ранню...», «Весняний вечір. Молоді тумани», «За літописом Самовидця», «Останній лист Довженка», «О земле втрачена, явися...», «Ярій, душе, ярій, а не ридай...», «Не можу я без посмішки Івана...», «У цьому полі, синьому, як льон...», «На Колимі запахло чебрецем...», «Верни до мене, пам’яте моя...».

 П. Загребельний. Огляд життєвого шляху письменника. Загальна характеристика творчості, її тематичне розмаїття.

«Диво». Особливості композиції. Образи: Софії Київської, Сивоока, Ярослава Мудрого, Гордія Отави, Бориса.

 Валерій Шевчук. Життєвий і творчий шлях письменника. «На полі смиренному».

 Українська література 90-х рр.ХХ ст. Суспільно- історичні умови літературного процесу останнього десятиріччя ХХ ст. Сучасні часописи та альманахи.

Рекомендована література з української мови та літератури

(за рекомендацією авторів Програми для загальноосвітніх навчальних закладів)

Українська мова

1. Залікові завдання з української мови. 10-11 клас. - К.: «Шкільний світ», 2006.

2. Орфографія української мови просто про складне / Радченко І. - К.: «Шкільний світ», 2008.

3. Зубков М. Збірник диктантів для випускників та абітурієнтів з української мови. - Харків: СПДФО Співак Т.К., 2007.

4. Зубков М. Українська мова. Універсальний довідник. - Харків: ВД «ШКОЛА», 2009.

5. Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів: навчальний посібник. - К.: Вища школа, 2007.

6. Новий довідник: Українська мова. Українська література. - К.: ТОВ «КАЗКА», 2008.

7. Плющ М.Я., Гринас Н.Я. Граматика української мови в таблицях: навчальний посібник. - К.: Вища школа. - 2004.

8. Тести. Українська мова. 5-12 класи/ За ред. д.філол.н. проф. Гуйванюк Н.В. - К.: Академія, 2009.

9. Українська мова: Підруч. для 10-11 кл. пік. з укр. та рос. мовами навчання/ О.М. Бєляєв та ін. - К.: Освіта, 2007.

10. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 2007

11. Ваш репетитор з української мови: Посібник. Вид. 2-е / кол. авторів під керівн. М.Пентилюк. – К.: Ленвіт, 2003. – 72 с.

12. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. Писемне та усне ділове спілкування. Вид. 3-є. – К.: Вища шк., 1982. – 288 с.

13. Козачук Г.О. Підвищення грамотності учнів: Навч. посібник для учнів. – К.: Освіта, 1994. – 161 с.

14. Ніколаєнко І.О., Терновська Т.П., Ужченко В.Д. Збірник вправ і завдань з української мови. Для підготовки до випускних і вступних іспитів. – К.: Освіта, 1997. – 224 с.

15. Олійник О. Українська мова 10 –11 . Підручник для 10-11 класів середньої школи. – К.: Вікторія, 1998. - 467 с.

16. Пентилюк М.І., Іващенко О.В. Українська мова: Підручник-комплект. – К.: Ленвіт, 2001. – 352 с.

17. Сагач Г.М. Золотослів: Навчальний посібник для середніх і вищих навчальних закладів. - К.: Райдуга, 1993.– 378с.

18. Скуратівський Л.В. Українська мова. Елементи практичної риторики: Додаток до підручника”Українська мова, 10-11 кл.” для загальноосв. навч. закладів з укр. та рос. мовами навчання. – К.: Освіта, 2004. – 128 с.

19. Українська мова: Підруч. для 10-11 кл. шк.. з укр. та рос. мовами навчання/ О.М Бєляєв, Л.М.Симоненкова, Л.В.Скуратівський, Г.Т.Шелехова. – К.: Освіта, 1997. – 240 с.

20. Українська мова: Підручник для учнів старших класів середніх навчальних закладів нефілологічного профілю та абітурієнтів / Галетова А.Г., Гайдаєнко І.В., Горошкіна О.М., Паламарчук О.С., Пентилюк М.І. – К.: Ленвіт, 2003. – 272 с.

21. Учіться висловлюватися / П.І.Білоусенко, Ю.О.Арешенков, Г.М.Віняр та ін. – К.: Рад шк., 1990. – 126 с.

Українська література

ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ

1. Білецький О. Іван Семенович Левицький (Нечуй) // Білецький О. Зібрання праць: У 5 т. К.,1965.— Т. 2.

2. Зборовська Н. Український світ Нечуя-Левицького: гендерний підхід // Зборовська Н. Феміністичні роздуми на карнавалі мертвих поцілунків.— Львів, 1999.

3. Крутікова Н. У світі художньої правди і краси // Нечуй-Левицький І. Твори: У 3 т.— К., 1988.—

Т. 1.

4. Міщук Р. Співець душі народної: До 150-річчя від дня народження І. Нечуя-Левицького.— К., 1987.

5. Панченко В. Дві повісті Івана Нечуя-Левицького (“Хмари”, “Кайдашева сім’я”) // Дивослово.— 2003.— № 8.

6. Погрібний А. Всевидяще око України.— І. Нечуй-Левицький // Погрібний А. Класики. Не зовсім за підручником.— К., 2000.

7. Хропко П. Романи І. Нечуя-Левицького з життя інтелігенції // Українська мова і література в школі.— 1988.— № 11.

ПАНАС МИРНИЙ

1. Білецький О. Панас Мирний // Білецький О. Зібрання праць: У 5 т.— К., 1965.— Т. 2.

2. Горленко В. “Повія”, роман П. Мирного // Історія української літературної критики та літературознавства: Хрестоматія: У 3 кн.— К., 1998.— Кн. 2.

3. Міщук Р. Реалізм Панаса Мирного і проблема художньої розповіді // Проблеми історії та теорії реалізму української літератури ХІХ — початку ХХ ст.— К., 1991.

4. Пивоваров М. Майстерність психологічного аналізу (Роман “Повія” Панаса Мирного).— К., 1960.

5. Сиваченко М. Корифей української прози.— К., 1967.

6. Черкаський В. Художній світ Панаса Мирного.— К., 1989.

ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

1. Галабутська Г. Життєві і творчі обрії Карпенка-Карого // Дивослово.— 1995.— № 12.

2. Мороз Л. Іван Карпенко-Карий (Іван Тобілевич). Історія української літератури ХІХ ст.— К., 1997.— Кн. 3.

3. Рильський М. Гордість української драматургії: Про творчість Карпенка-Карого // Рильський М. Статті про літературу.— К., 1980.

4. Свербілова Т. Уроки “Хазяїна” наприкінці ХХ ст.: не зовсім за підручником // Слово і час.— 1998.— № 3.

МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ

1. Комишанченко М. Михайло Старицький (Літературний портрет).— К., 1968.

2. Левчик Н. Історична проза М. Старицького: далекі образи — близькі ідеї // Слово і час.— 1990.— № 12.

3. Левчик Н., Мороз Л. Михайло Старицький // Історія української літератури ХІХ ст.— К., 1997.— Кн. 3.

4. Повернення з небуття: Романи “Молодість Мазепи” і “Руїна” в контексті світоглядно-естетичних концепцій історичної прози М. Старицького // М. Старицький. Молодість Мазепи. Руїна.— К., 1997.

5. Подолинна І., Подолинний А. Повість “Облога Буші” Михайла Старицького // Дивослово.— 1994.— № 3.

6. Поліщук В. Методологічні аспекти творчості.— Черкаси, 2003.

7. Поліщук В. Художня проза Михайла Старицького.— Черкаси, 2003.

8. Франко І. Михайло Петрович Старицький // Зібрання творів: В 50 т.— К., 1982.— Т. 33.

ІВАН ФРАНКО

1. Басс І., Каспрук А. Іван Франко: життєвий і творчий шлях.— К., 1983.

2. Вервес Г. Іван Франко і світова література // Українська література в загальнослов’янському і світовому контексті: У 5 т.— К., 1987.— Т. 1.

3. Гундорова Т. Франко — не Каменяр.— Мельбурн, 1996.

4. Дей О. Іван Франко, життя і діяльність.— К., 1981.

5. Денисюк І. Невичерпність атома.— Франкознавчі студії.— Львів, 2001.

6. Єфремов С. Іван Франко: Критико-біографічний нарис.— К., 1926.

7. Жулинський М. Від традицій ХІХ ст. до ранніх пошуків ХХ ст. та Іван Франко // Сучасність.— 1997.— № 5.

8. Зеров М. Франко — поет // Зеров М. Твори: В 2 т.— К., 1990.— Т. 2.

9. Іван Франко і світова культура: Матеріали Міжнародного симпозіуму ЮНЕСКО: В 3 кн.—

К., 1990.

10. Іван Франко — письменник, мислитель, громадянин. Матеріали Міжнародної наукової конференції.— Львів, 1998.

11. Павличко Д. З глибин душі // Франко І. Зів’яле листя.— К., 1985.

12. Погребенник Ф. З вірою в силу духа народного (Поема І. Франка “Мойсей”) // Українська мова і література в школі.— 1986.— № 8.

13. Рудницький Л. Іван Франко і німецька література.— Мюнхен, 1974.

14. Скупейко Л. Іван Франко про творчу індивідуальність письменника.— К., 1986.

15. Франко З. У спектрі засобів майстерності філософських поем Каменяра // Українське літературознавство.— 1969.— Вип. 7.

16. Шерех Ю. Другий “Заповіт” української літератури // Шерех Ю. Третя сторожа: Література. Мистецтво. Ідеології.— К., 1993.

ЛІТЕРАТУРА 10-х років ХХ ст.

1. Геник-Березовська З. Про неоромантичну драму. Драматична творчість Лесі Українки в тогочасному літературному контексті // Геник-Березовська З. Грані культур: Бароко. Романтизм. Модернізм.— К., 2000.

2. Зеров М. Марко Черемшина і галицька проза // Зеров М. Твори: В 2-х т.— К., 1990.— Т. 2.

3. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1993.— Кн. 1.

4. Кузнєцов Ю. Імпресіонізм в українській прозі кінця ХІХ — початку ХХ ст. (проблеми естетики і поетики).— К., 1995.

5. Мишанич О. В безмежжі зим і чужини... // Черкасенко С. Твори в 2 т.— К., 1991.— Т. 1.

6. Розсипані перли. Поети “Молодої музи”.— К., 1991.

БОРИС ГРІНЧЕНКО

1. Левчик Н. Борис Грінченко // Історія української літератури ХІХ ст.— К., 1997.— Кн. 3.

2. Погрібний А. Борис Грінченко в літературному процесі кінця ХІХ — початку ХХ ст.— К., 1990.

3. Погрібний А. Життя і творчість Бориса Грінченка // Дивослово.— 1994.— № 3.

МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ

1. Агеєва В. Імпресіоністична поетика Михайла Коцюбинського // Слово і час.— 1994.— № 9—10.

2. Гундорова Т. Початок ХХ ст. Загальні тенденції художнього розвитку // Історія української літератури ХХ ст.: У 2 кн.— К., 1993.— Кн. 1.

3. Кузнєцов Ю. Імпресіонізм як мрія про гармонію (на прикладі новели М. Коцюбинського “Іntermezzo” // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.— 1999.— № 2.

4. Кузнєцов Ю., Орлик П. Слідами феї Моргани: Вивчення творчості Коцюбинського в школі.— К., 1990.

5. Листи до Михайла Коцюбинського.— Ніжин, 2002 — 2003.

6. Логвин Г. М. Коцюбинський та імпресіонізм // Дивослово.— 1996.— № 10.

7. Логвин Г. Ще раз про імпресіонізм М. Коцюбинського // Дивослово.— 1999.— № 4.

8. Пахаренко В. “Над берегами вічної ріки” // Дивослово.— 1994.— № 7.

9. Поетика прози Михайла Коцюбинського.— К., 1989.

10. Черненко О. Михайло Коцюбинський — імпресіоніст.— Мюнхен, 1977.

11. Шевчук В. Поезія не живе на смітнику... Михайло Коцюбинський та його проза // Михайло Коцюбинський. Що записано в книгу життя. Повісті та оповідання.— Харків, 1994.

ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА

1. Горбач А.-Г. Німецький духовний світ молодої Кобилянської // Сучасність.— 1984.— № 11.

2. Гундорова Т. Femina melancholica. Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської.— К., 2002.

3. Гундорова Т. Кобилянська—Довженко: навколо землі або різниця аналогій // Слово і час, 1997.— № 11.

4. Гундорова Т. Початок ХХ ст. Загальні тенденції художнього розвитку // Історія української літератури ХХ ст.: У 2 кн.— К., 1993.— Кн. 1.

5. Дзюба І. Читаючи Кобилянську // Українська мова і література в школі, 1986.— № 2.

6. Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика.— К., 1998.

7. Кобилянська О. Слова зворушеного серця: Щоденники, Автобіографії. Листи. Статті та спогади.— К., 1982.

8. Ковальчук О. Ольга Кобилянська та її повість “Людина” // Дивослово, 2002.— № 12.

9. Ковальчук О. Письменницька позиція в повісті О. Кобилянської “Земля” // Дивослово.— 1993.— № 2.

10. “Мені не соромно отворити уст про мої чувства”. Неопублiковані листи Ольги Кобилянської до Осипа Маковея // Сучасність, 2003.— № 2.

11. Павлишин М. Автобіографічна персона та дарвіністська “Людина” Ольги Кобилянської // Сучасність, 2001.— № 4.

12. Пахаренко В. Погляд у безодню // Українська мова та література, 1999.— № 1, 2.

13. Полякова Л. Музичні образи в творчості Ів. Тургенєва та О. Кобилянської // Радянське літературознавство.— 1985.— № 11.

14. Филипович П. Ольга Кобилянська в літературному оточенні // Филипович П. Літературно-критичні статті.— К., 1991.

15. Филипович П. Спустошена ідилія (“Земля” О. Кобилянської) // Филипович П. Літературно-критичні статті.— К., 1991.

ВАСИЛЬ СТЕФАНИК

1. Гаєвська Л. Василь Стефаник. Поетика стилю // Індивідуальні стилі українських письменників ХІХ — початку ХХ ст.— К., 1987.

2. Гладкий В. Стефаник перекладає // Слово і час.— 1991.— № 5.

3. Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ — початку ХХ ст.— Львів, 1999.

4. Євшан М. Василь Стефаник // Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика.— К., 1998.

5. Єфремов С. Стефаник і його школа // Історія українського письменства.— К., 1995.

6. Козій Д. Стефаникова людина в межових ситуаціях // Сучасність.— 1972.— № 10.

7. Корбутяк Д. Секрети творчості Василя Стефаника // Сучасність.— 1971.— № 7—8.

8. Кучинський М. Стильові особливості новел В. Стефаника антивоєнного циклу // Дивослово.— 1995.— № 5—6.

9. Музичка М. Штрихи до біографії В. Стефаника // Дивослово.— 1995.— № 5—6.

10. Стефаник Ю. Трагедія і тріумф роду Стефаників // Сучасність.— 1971.— № 6.

11. Токарик М. Новели Василя Стефаника як експресіоністичне відображення дійсності // Дивослово.— 2003.— № 2.

12. Черненко О. Експресіонізм у творчості Василя Стефаника.— Мюнхен, 1989.

13. Черненко О. Імпресіонізм та експресіонізм // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики.— К., 1994.

ЛЕСЯ УКРАЇНКА

1. Агеєва В. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації.— К., 1999.

2. Бетко І. Біблія як джерело ідей у творчості Лесі Українки // Слово і час.— 1991.— № 3.

3. Бойко Ю. Естетичні погляди Лесі Українки та її стильові шукання // Бойко Ю. Вибрані праці.—

К., 1992.

4. Борисюк Т. “Лісова пісня” Лесі Українки і “Затоплений дзвін” Гергарта Гауптмана // Слово і час.— 1990.— № 3.

5. Геник-Березовська З. Драматична творчість Лесі Українки в тогочасному літературному контексті // Геник-Березовська З. Грані культур: Бароко. Романтизм. Модернізм.— К., 2000.

6. Давидюк В. Позатекстова міфологічна символіка “Лісової пісні” // Дивослово.— 1994.— № 2.

7. Донцов Д. Поетка українського рісорджимента (Леся Українка).— Львів.— 1992.

8. Драй-Хмара М. Бояриня // Леся Українка. Бояриня.— К., 1991.

9. Євшан М. Леся Українка // Євшан Микола. Критика. Літературознавство. Естетика.— К., 1998.

10. Жулинський М. Леся Українка // Слово і доля.— К., 2002.

11. Зборовська Н. Моя Леся Українка. Есей.— Тернопіль, 2002.

12. Камінчук О. Художній світогляд та особливості поетики Лесі Українки // Дивослово.— 2003.—

№ 1.

13. Криловець А. “Сім струн я торкаю” (Із секретів поетичної творчості Лесі Українки) // Дивослово.— 1995.— № 7.

14. Мірошниченко Л. Над рукописами Лесі Українки. Нариси з психології творчості та текстології.— К., 2001.

15. Филипович П. Образ Прометея в творах Лесі Українки // Дивослово.— 1996.— № 2.

16. Франко І. Леся Українка // Франко Іван. Зібр. творів: У 50 т.— К., 1981.— Т. 31.

17. “Хотіла б я піснею стати”: Матеріали для проведення позакласного часу з теми “Леся Українка та музика” // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.— 2000.— № 2 (журнал присвячений Лесі Українці).

18. Шевчук Т. Тестові завдання до теми “Творчість Лесі Українки” // Дивослово.— 1995.— № 8.

МИКОЛА ВОРОНИЙ

1. Білецький О. Двадцять років нової української лірики (1903—1923) // Білецький О. Літературно-критичні статті.— К., 1990.

2. Вервес Г. Микола Вороний // Микола Вороний. Поезії. Переклади. Критика. Публіцистика.— Серія “БУЛ”.— К., 1996.

3. Вервес Г. Поет повертається на батьківщину // Вороний М. Твори.— К., 1989., або ж: Вервес Г. Поет повертається на батьківщину // Рад. літературознавство.— 1989.— № 1.

4. Євшан М. З приводу книжки Миколи Вороного // Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика.— К., 1998.

5. Ільєнко І. Боже! За віщо? Судний день Миколи Вороного // Літературна Україна.— 1991.— 14 березня.

6. Кузьменко В. Палімпсести Миколи Вороного // Дивослово.— 1996.— № 12.

7. Лесик В. Поетична спадщина Миколи Вороного // Дивослово.— 1994.— № 12.

8. Мороз-Стрілець Т. Спогад про Миколу Вороного // Вітчизна.— 1988.— № 5.

ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ

1. Дем’янівська Л. Символізм як один із напрямів української літератури (Драми Олександра Олеся) // Українська мова і література в школі.— 1992.— № 9—10.

2. Євшан М. Червоні маки... (Про п’єсу О. Олеся “По дорозі в казку”) // Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика.— К., 1998.

3. Єфремов С. На початку нового віку: Олесь // Єфремов С. Історія українського письменства.—

К., 1995.

4. Жулинський М. Олександр Олесь // Слово і доля.— К., 2002.

5. Зеров М. Від Куліша до Винниченка: Поезія Олеся і спроба нового її трактування // Зеров Микола. Твори: В 2 т.— К., 1990.— Т. 1.

6. Качуровський І. Метрика Олександра Олеся // Слово і час.— 1998.— № 12.

7. Радишевський Р. Журба і радість Олександра Олеся // Олесь О. Твори: В 2 т.— К., 1990.

8. Чернова І. Міфологема долі в художньому світі Олександра Олеся // Слово і час.— 1998.— № 12.

ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО

1. Гнідан О., Дем’янівська Л. Володимир Винниченко: Життя, діяльність, творчість.— К.,1996.

2. Жулинський М. Володимир Винниченко // Слово і доля.— К., 2002.

3. Зеров М. Від Куліша до Винниченка: Нариси з новітнього українського письменства // Зеров М. Твори: У 2 т.— К., 1990.— Т. 2.

4. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1993.— Кн. 1.

5. Ковальчук О. Анатомія гріха (Драма Володимира Винниченка “Гріх”) // Дивослово.— 2003.—

№ 10.

6. Ковальчук О. Щастя як проблема буття (Психологічний аналіз оповідання Володимира Винниченка “Момент”) // Дивослово, 2003.— № 3.

7. Костюк Г. Світ Винниченкових образів та ідей // Українське слово: Хрестоматія: У 3 кн.—

К., 1994.— Кн. 1.

8. Мороз Л. “Сто рівноцінних правд”: Парадокси драматургії В. Винниченка.— К., 1994.

9. Панченко В. Будинок з химерами.— Кіровоград, 1996.

10. Слабошпицький М. Письменник світового масштабу: Штрихи до портрета Володимира Винниченка // Українська мова і література в школі.— 1990.— № 2.

11. Українка Леся. Винниченко // Винниченко В. Раб краси.— К., 1994.

12. Франко І. Новини нашої літератури // Винниченко В. Раб краси.— К., 1994.

ОГЛЯДОВІ МАТЕРІАЛИ

1. З порога смерті. Письменники — жертви сталінських репресій. Випуск перший / Упоряд.

О. Мусієнко.— К., 1991.

2. Ільницький М. Західноукраїнська і емігрантська поезія 20— 30-х років.— К., 1992.

3. Історія української літератури ХХ ст.: У 2 кн.— К., 1993, 1994, 1998.

4. Лавріненко Ю. Розстріляне відродження. Антологія 1917— 1933.— К., 2001.

5. Мовчан Р. Українська проза ХХ століття в іменах: Посібник.— К., 1997.

6. Неврлий М. Українська радянська поезія 20-х років. Мікропортрети в художніх стилях і напрямах.— К, 1991.

7. 20-ті роки: літературні дискусії, полеміки.— К., 1991.

ПАВЛО ТИЧИНА

1. Барка В. Хліборобський Орфей, або кларнетизм // Сучасність.— 1961.— № 2.

2. Гальченко С. Текстологія поетичних творів П. Г. Тичини.— К., 1990.

3. Грабович Г. Диптих про Тичину // Грабович Г. До історії української літератури.— К., 1997.

4. Загребельний П. Кларнети ніжності // Загребельний П. Неложними устами.— К., 1981.

5. Коцюбинська М. Корозія таланту // Слово і час.— 1989.— № 11.

6. Маланюк Є. Павло Тичина. Фрагмент із ст. “Напровесні” // Літературна Україна.— 1992.— 14 травня.

7. Стус В. Феномен доби (Сходження на Голгофу слави).— К., 1993.

8. Тельнюк С. Молодий я, молодий...— К., 1990.

МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО

1. Білокінь С. Чи був Михайль Семенко футуристом? // Сучасність.— 1990.— № 10.

2. Ільницький О. Український футуризм. 1914—1930.— Львів, 2003.

3. Ільницький О. Шевченко і футуристи // Сучасність.— 1989.— № 5.

4. Ковалів Ю. Михайль Семенко і футуризм // Визвольний шлях.— 1995.— № 10—11.

5. Петровський М. “Хочу додому я, хочу в Київ”. Михайль Семенко — урбаніст // Вітчизна.— 1990.— № 1.

6. Сорока М. Поезомалярство М. Семенка // Слово і час.— 1992.— № 12.

7. Сулима М. “Дух мій в захопленні можливостей футурних” // Слово і час.— 1992.— № 12.

8. Черниш Г. До історії українського футуризму // Радянське літературознавство.— 1989.— № 8.

МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ

1. Зеров М. Літературний шлях Максима Рильського // Зеров М. Твори: У 2 т.— К., 1990.— Т. 2.

2. Ільєнко І. Жага: Труди і дні Максима Рильського.— К., 1995.

3. Лавріненко Ю. Лірика і ліричний епос Максима Рильського // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.— К., 1994, 2001.

4. Новиченко Л. Поетичний світ Максима Рильського.— Кн.1: 1910—1941.— К., 1980.

5. Олександров Б. Рильський офіційний і Рильський справжній // Сучасність.— 1964.— № 9.

6. Стеценко О. Тема кохання у творчості Рильського // Дивослово.— 1995.— № 10—11.

ЄВГЕН ПЛУЖНИК

1. Базилевський В. Євген Плужник // Літературна Україна.— 1988.— № 45.

2. Коваленко-Плужник Г. Спогади // Україна.— 1990.— № 1—4.

3. Лавріненко Ю. Євген Плужник // Розстріляне відродження: Антологія 1917 — 1933.— К., 2001.

4. Новиченко Л. М. Євген Плужник // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1993.— Кн. 1.

5. Скирда Л. Євген Плужник: Нарис життя і творчості.— К., 1989.

6. Череватенко Л. Все, чим душа живе // Євген Плужник. Поезії.— К., 1988.

МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ

1. Агеєва В. Микола Хвильовий // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1993.— Кн. 1.

2. Дніпровський І. Микола Хвильовий: Портрет мятежника // Сучасність.— 1992.— № 3.

3. Жулинський М. Микола Хвильовий // Слово і доля.— К., 2002.

4. Мовчан Р. Ще раз про Миколу Хвильового, або Homo Ludens в українській прозі 20-х років // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.— 2003.— № 3.

5. Плющ Л. Про запахи слів Хвильового // Сучасність.— 1987.— № 7 — 8.

6. Шевчук В. Драма Миколи Хвильового // Слово і час.— 1994.— № 2.

7. Шерех Ю. Хвильовий без політики // Березіль.— 1991.— № 9.

ГРИГОРІЙ КОСИНКА

1. Агеєва В. Автор і герой як виразники оцінки зображуваного у прозі Г. Косинки // Агеєва В. Українська імпресіоністична проза.— К., 1994.

2. Жулинський М. Григорій Косинка // Жулинський М. Слово і доля.— К., 2002.

3. Кавун Л. Психологізм як елемент поетики новел Григорія Косинки // Українська мова і література в школі.— 1993.— № 2.

4. Костюк Г. Григорій Косинка // Костюк Г. Зустрічі і прощання.— Едмонтон, 1987.— Кн. 1.

5. Мовчан Р. Григорій Косинка // Українська проза ХХ століття в іменах: Посібник.— К., 1997.

6. Мороз-Стрілець Т. Голос пам’яті: Спогади.— К., 1989.

7. Наєнко М. Григорій Косинка // Українське слово: Хрестоматія...— К., 1994.— Кн. 2.

8. Рильський М. Слово Косинки // Косинка Г. Серце. Новели.— К., 1967.

ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ

1. Бабишкін О. Кіноспадщина Юрія Яновського.— К., 1987.

2. Костюк Г. Лицар культури нації; Маланюк Є. Юрій Яновський // Єлисавет.— 1992.— 19 серпня.

3. Лист у вічність: Спогади про Юрія Яновського.— К., 1980.

4. Мовчан Р. Неоромантична проза Юрія Яновського (“Майстер корабля”, “Чотири шаблі”) // Дивослово.— 2001.— № 7.

5. Островський Г. Все, що залишилось... // Вітчизна.— 1993.— № 3—4.

6. Панченко В. Морський рейс Юрія Третього.— Кіровоград, 2002.

7. Патетичний фрегат. Роман Юрія Яновського “Майстер корабля” як літературна містифікація.— К., 2002.

ВАЛЕР’ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ

1. Костюк Г. Валер’ян Підмогильний // Українське слово: Хрестоматія...— К., 1994.— Кн. 2.

2. Ласло-Куцюк М. “Місто” В. Підмогильного і французький роман ХІХ ст. // Шукання форми: Нариси з української літератури ХХ ст.— Бухарест, 1980.

3. Мельник В. Суворий аналітик доби: Валер’ян Підмогильний в ідейно-естетичному контексті української прози першої половини ХХ ст.— К., 1994.

4. Мовчан Р. Валер’ян Підмогильний — перекладач // Українська мова та література.— 2001.— № 5.

5. Мовчан Р. Проза Валер’яна Підмогильного. Доля. Людина. Стиль // Дивослово, 2000.— № 1.

6. Мовчан Р. Український модерністичний роман: “Місто”, “Невеличка драма” В. Підмогильного // Дивослово.— 2001.— № 2.

7. Шевчук В. Полинова зоря Валер’яна Підмогильного // Українська мова і література в школі.— 1991.— № 2.

8. Шерех Ю. Людина і люди (“Місто” Валеріана Підмогильного) // Ю. Шерех. Не для дітей.— Нью-Йорк, 1964.

В. ДОМОНТОВИЧ

1. Агеєва В. Нова жінка у прозі В. Домонтовича // Слово і час.— 2002.— № 10.

2. Брайчевський М. В. Петров — учений-універсал // Слово і час.— 2002.— № 10.

3. Загоруйко Ю. Митець незвичайної долі (Віктор Петров-Домонтович) // Слово і час.— 1992.— № 7.

4. Новиченко Л. Родом з двадцятих... // Вітчизна.— 1990.— № 11.

5. Шерех Ю. Віктор Петров, як я його бачив // Шерех Ю. Пороги і запоріжжя...— Харків, 1998.—

Т. 3.

ОСТАП ВИШНЯ

1. Журавський А. “Скажіть усім, що я не ворог народу” // Літературна Україна.— 1988.— № 23.

2. Мовчан Р. Остап Вишня // Українська проза ХХ століття в іменах: Посібник.— К., 1997.

3. Новиченко Л. Остапові Вишні — сто літ // Слово і час.— 1990.— № 1.

4. Присяжна Т. Сторінками життєпису Остапа Вишні // Дивослово.— 1996.— № 2.

5. Суровцова Н. Перехрещені стежки (Остап Вишня) // Слово і час.— 1991.— № 8.

6. Чиб’ю. 1934. Уривки з табірного щоденника // Літературна Україна.— 1989.— 3 серпня.

МИКОЛА КУЛІШ

1. Кузякіна Н. Ув’язнений за суворою ізоляцією // Київ.— 1993.— № 7.

2. Куліш А. Спогади про Миколу Куліша // Куліш М. Твори в двох томах.— К., 1990.— Т. 2.

3. Лавріненко Ю. Микола Куліш // Розстріляне відродження: Антологія 1917 — 1933.— К., 2001.

4. Панченко В. Арки і шибениці (драматургія Миколи Кулiша). — Кіровоград, 1997.

5. Свербилова Т. Микола Куліш // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1993.— Кн. 1.

6. Шерех Ю. “Шоста симфонія” Миколи Куліша // Куліш М. Твори в двох томах.— К., 1990.— Т. 2.

БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ

1. Антонич. Б.-І. Національне мистецтво: між змістом і формою // Україна: Наука і культура. Щорічник.— Вип. 24.— К., 1990.

2. Весни розспіваної князь: Слово про Антонича.— К., 1989.

3. Жулинський М. Богдан-Ігор Антонич // Слово і доля.— К., 2002.

4. Ільницький М. Богдан-Ігор Антонич. Літературний портрет.— К., 1991.

5. Ласло-Куцюк М. Все на світі має свою душу // Дивослово.— 1994.— № 10—11.

6. Новикова М. Міфосвіт Антонича // Сучасність.— 1992.— № 9.

7. Славутич Я. Від землепоклонства до християнства? // Слово і час.— 1993.— № 8.

ОСИП ТУРЯНСЬКИЙ

1. Карманський П. Осип Турянський // Українська богема.— Львів, 1936.

2. Печарський А. “Поза межами болю” О. Турянського: функція персонажа як “фігури” несвідомого // Слово і час.— 1999.— № 1.

3. Федорів Р. Повернення Осипа Турянського // Турянський О. Син землі. Вибрані твори.— К., 1989.

ЄВГЕН МАЛАНЮК

1. Базилевський В. Римлянин з Архангорода (Євген Маланюк: фізіотерапія батогом і металом) // Сучасність.— 1997.— № 1.

2. Барабаш Ю. Український Єремія. Євген Маланюк: парадигма малоросійства // Слово і час.— 1997.— № 1.

3. Войчишин Ю. Ярий крик і біль тужавий: Поетична особистість Євгена Маланюка.— К., 1993.

4. Ільницький М. Степове прокляття України (історіософія поезії Євгена Маланюка) // Українська мова і література в школі.— 1993.— № 7.

5. Куценко Л. Dominus Маланюк: тло і постать.— Кіровоград, 2001.

6. Салига Т. З Україною в серці: штрихи до портрета Євгена Маланюка // Українська мова і література в школі.— 1991.— № 10.

ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА

1. Зборовська Н. “Танцююча зірка” Тодося Осьмачки.— К., 1996.

2. Кейван М. У самотній мандрівці до вічности. Спогади про Тодося Осьмачку // Україна.— 1992.— № 32, 33, 37.

3. Колесниченко-Братунь Н. “Старший боярин” Т. Осьмачки і традиції європейської прози // Дзвін.— 1995.— № 4.

4. Слабошпицький М. Поет із пекла. Роман.— К., 2003.

5. Шевчук В. “Людина між свідомістю і природою”. Про прозаїчний триптих Тодося Осьмачки // Кур’єр Кривбасу.— 1998.— № 99—100.

6. Шерех Ю. Над Україною дзвони гудуть // Дивослово.— 1995.— № 1.

ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО

1. Гребньова В. “Народ, який не знає своєї історії, є народ сліпців”. Творчість О. Довженка періоду Другої світової війни: пошук вічних істин // Дзвін.— 1996.— № 7.

2. Дзюба І. Знаки духовної співмірності (штрихи до світового контексту естетики Олександра Довженка ) // Дивослово.— 1996.— № 1.

3. Довженко і світ. Творчість О. П. Довженка в контексті свiтової культури.— К., 1984.

4. Дончик В. Олександр Довженко // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1994.— Кн. 2.— Ч. 1.

5. Корогодський Р. Довженко в полоні. Розвідки та есеї про майстра.— К., 2000

6. Кошелівець І. Олександр Довженко. Спроба творчої біографії.— Мюнхен, 1980.

7. Куценко М. Український геній у вигнанні: Олександр Довженко // Слово і час.— 1997.— № 5—6.

8. Мовчан Р. Олександр Довженко // Мовчан Р. Українська проза ХХ ст. в іменах: Посібник.— К., 1997.

9. Царинник М. Плянетне видиво: міфотворче світовідчування Олександра Довженка // Сучасність.— 1973.— № 10—12.

ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ, ОЛЕНА ТЕЛІГА

1. Олена Теліга. О краю мій... Твори. Документи. Біографічний нарис / Упоряд. Н. Миронець.— К., 1999.

2. Ольжич О. Незнаному воякові. Заповідане живим.— К., 1994.

ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО

1. Кошелівець І. У хороший шевченків слід ступаючи // Дивослово.— 1995.— № 1.

2. Негода М. Поет на троні // Кур’єр Кривбасу.— 2003.— № 158.

3. Сверстюк Є. Василь Симоненко прилетів на білому коні // Сучасність.— 1995.— № 1.

4. Світличний І. Перша книга поета... // Слово і час.— 1997.— № 7.

5. Симоненко В. // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1995.— Кн. 2.— Ч. 2.

6. Стус В. Серед грому і тиші // Сучасність.— 1995.— № 1.

7. Ткаченко А. Василь Симоненко. Нарис життя і творчості.— К., 1990.

8. Шудря М. Василева криниця // Дивослово.— 1995.— № 12.

ІВАН ДРАЧ

1. Драч І. “Не зумів витиснути із себе поета...” // Сучасність.— 1995.— № 1.

2. Ільницький М. Іван Драч. Нарис творчості.— К., 1986.

3. Рубан В. Третє пришестя І. Драча // Київ.— 1996.— № 9—10.

4. Слабошпицький М. Поет, який має талант бути Драчем // Дивослово.— 1996.— № 10.

5. Ткаченко А. Іван Драч // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1995 — Кн. 2.— Ч. 2.

6. Шевченко А. Сонце і слово Івана Драча // Дивослово.— 1996.— № 10.

МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ

1. Дзюба І. Що ти — це ти // Літературна Україна.— 1986.— 6 листопада.

2. Ковалів Ю. “Творись, мій труд!” // Радянське літературознавство.— 1986.— № 11.

3. Микола Вінграновський // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1995 — Кн. 2.— Ч. 2.

4. Моренець В. Відтворити цілісність світу // Вітчизна.— 1981.— № 5.

5. Салига Т. Микола Вінграновський.— К., 1989.

ДМИТРО ПАВЛИЧКО

1. Земляк В. Павличко сьогодні // Літературна Україна.— 1977.— 22 листопада.

2. Ільницький М. Дмитро Павличко. Нарис творчості.— К., 1985.

3. Моренець В. Дмитро Павличко // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1995 — Кн. 2.— Ч. 2.

4. Равлів І. Тематичне й жанрове розмаїття Павличкової лірики 90-х // Слово і час.— 1998.— № 9—10.

5. Савчин Т. Сонети Дмитра Павличка: поетика жанру.— К., 1999.

6. Ткаченко Л. Ностальгія Дмитра Павличка // Слово і час.— 1999.— № 10.

ІРИНА ЖИЛЕНКО

1. Дрозд В. Музей живого письменника, або моя довга дорога в ринок. Повість-шоу.— К., 1994.

2. Жиленко І. Homo feriens // Сучасність.— 2002.— № 4—9.

3. Жиленко І. “Не розбивайте мій ліхтар!” (замість автобіографії) // Жиленко І. Євангеліє від ластівки.— Харків, 2000.

4. Никанорова О. “І добрі дерева стояли на добрій землі...” // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.— К., 1995 — Кн. 4.

5. Шарова Є. Ірина Жиленко // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1995 — Кн. 2.— Ч. 2.

ЛІНА КОСТЕНКО

1. Брюховецький В. Ліна Костенко.— К., 1990.

2. Гусар-Струк Д. Історичний роман Ліни Костенко // Сучасність.— 1990.— № 5.

3. Клочек Г. Історичний роман Ліни Костенко “Маруся Чурай”.— Кіровоград, 1998.

4. Коляда Т. Віртуальна дійсність в поезії Ліни Костенко // Світовид.— 1996.— Ч. 3.

5. Кудрявцев М. Митець і час: ідейна проблематика поетичної драми Ліни Костенко // Дивослово.— 1998.— № 8.

6. Панченко В. Поезія Ліни Костенко.— Кіровоград, 1997, або в кн.: Урок літератури.— Кіровоград, 2000.

7. Симоненко В. Краса без красивостей // Слово і час.— 1990.— № 3.

8. Шелест В. Образні асоціації в поезії Ліни Костенко // Дивослово.— 1994.— № 2.

9. Шпиталь А. Книга болю з проблиском надії; Мовчан Р. Позбутися рабського комплексу; Кодак М. “Берестечко”: один урок українству // Слово і час.— 2000.— № 1.

10. Фізер І. Шедеври поетичної мітоісторії Ліни Костенко // Сучасність.— 1988.— № 7—8.

ОЛЕСЬ ГОНЧАР

1. Вінок пам’яті Олеся Гончара: Спогади. Хроніка.— К., 1997.

2. Гончар О. “Віриться, Україна перетриває й це...” // Слово і час.— 1998.— № 4—5.

3. Гончар О. “Душа й природа в злагоді своїй...” // Слово і час.— 1996.— № 4—5.

4. Гончар О. Катарсис.— К., 2000.

5. Гончар О. Поетичний пунктир походу. Поезії.— К., 2000.

6. Олесь Гончар: Початок пожиттєвого випробування // Дивослово.— 1998.— № 5.

7. Гончар О. Чим живемо: на шляхах до українського відродження.— К., 1991.

8. Гончар О. Щоденники у трьох томах.— К., 2002—2004.

9. Гончар О. Щоденникові записи // Дніпро.— 1999.— № 7—8.

10. Гуменний М. Олесь Гончар: Книга для вчителя.— К., 1991.

11. Дончик В. Осягнення гармонії. Нотатки різних літ // Дончик В. Зупинені миті.— К., 1989.

12. Жулинський М. Олесь Гончар: творчість як доля // Українська мова і література в школі.— 1991.— № 11—12.

13. Погрібний А. Олесь Гончар.— К., 1989.

14. Погрібний А. Орбіти художнього слова // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.— К., 1994 — Кн. 3.

15. Сверстюк Є. Собор у риштованні // Дивослово.— 1998.— № 5.

ГРИГІР ТЮТЮННИК

1. Аврахов Т. Екзистенція в художньому слові Григора Тютюнника // Українська мова і література в школі.— 1992.— № 9—10.

2. Вічна загадка любові: Літературна спадщина Григора Тютюнника. Спогади про письменника.— К., 1988.

3. Гуторов О. Незахищене серце: Характер і час Григора Тютюнника // Прапор.— 1990.— № 7—9.

4. Закон спільного кореня: Листування між Григорієм та Григором Тютюнниками // Вітчизна.— 1986.— № 6.

5. Ласло-Куцюк М. Тенденції сучасної української прози // Шукання форми: нариси з української літератури ХХ століття.— Бухарест, 1980.

6. Мовчан Р. Григір Тютюнник // Українська проза ХХ століття в іменах: Посібник.— К., 1997.

7. Мовчан Р. Неопублікованими сторінками записників Григора Тютюнника // Слово і час.— 1993.— № 8.

8. Мовчан Р. Чи був дитячим письменником Григір Тютюнник? // Літературна Україна.— 2001.— 6 грудня.

9. Мороз Л. Григір Тютюнник: Літературний портрет.— К., 1991.

10. “Скучаю за твоїм словом...” (Листи Григора Тютюнника) // Слово і час.— 1991.— № 12.

11. Шевченко А. Щастя і злощастя Григора Тютюнника // Радянське літературознавство.— 1989.— № 10.

12. Шудря М. Непідкупний голос правди: Невідоме про Григора Тютюнника // Дивослово.— 1996.— № 4.

ВАСИЛЬ СТУС

1. Жулинський М. Василь Стус // Жулинський М. Слово і доля.— К., 2002.

2. Коцюбинська М. Стусове “самособоюнаповнення” // Сучасність.— 1995.— № 6.

3. Наливайко Д. Василь Стус — перекладач // Всесвіт.— 1991.— № 1.

4. Не відлюбив свою тривогу ранню... Василь Стус — поет і людина: Спогади, статті, листи, поезії.— К., 1993.

5. Оникієнко І. Символ “веселий цвинтар” в “естетиці страждання” В. Стуса // Слово і час.— 1997.— № 2.

6. Павлишин М. Квадратура круга: пролегомени до оцінки Василя Стуса // Дивослово.— 1994.—

№ 1.

7. Стус Д. Берегами конспектів В. Стуса. До літературної біографії письменника // Слово і час.— 2000.— № 9.

8. Стус як текст.— Мельборн, 1992.

9. Шевельов Ю. Трунок і трутизна // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.— К., 1994 — Кн. 3.

ВАСИЛЬ ЗЕМЛЯК

1. Ващенко Ю. На перетині художніх світів: Вавилон на чебреці і Клошмерль Вавилонський (про типологічну спорідненість творів В. Земляка і Г. Шевальє // Слово і час.— 2001.— № 1.

2. Гончар О. Співець рідної землі // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.— К., 1995.— Кн. 4.

3. Дімаров А. Зрештою, життя прекрасне // Слово і час.— 1998.— № 4—5.

4. Жулинський М. “Я поведу вас у вічність...” // Наближення.— К., 1986.

5. Заповіт любові. Спогади про Василя Земляка.— К., 1983.

6. Неопубліковані нотатки Василя Земляка // Слово і час.— 1993.— № 4.

7. Сивокінь Г. Василь Земляк // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К.,1995 — Кн. 2.— Ч. 2.

8. Слабошпицький М. Василь Земляк. Нарис життя і творчості.— К., 1994.

9. Усмішки Василя Земляка, записані Миколою Мащенком // Дніпро.— 1991.— № 8.

ВАЛЕРІЙ ШЕВЧУК

1. Жулинський М. “... І метафори реального життя” // Наближення.— К., 1986.

2. Кравченко А. Валерій Шевчук // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1995 — Кн. 2.— Ч. 2.

3. Медвідь В. Поєднав традиційну оповідь з модерном... // Літературна Україна.— 1997.— 30 січня.

4. Мовчан Р. Валерій Шевчук // Українська проза ХХ століття в іменах: Посібник.— К., 1997.

5. Онишкевич Л. Шлях вічного повороту // Сучасність.— 1996.— № 1.

6. Павлишин М. “Дім на горі” Валерія Шевчука // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.— К., 1994 — Кн. 3.

7. Тарнашинська Л. “Паралельна дійсність” у координатах притчі: Вільям Голдінг та Валерій Шевчук // Всесвіт.— 1999.— № 2.

8. Тарнашинська Л. Свобода вибору — єдина форма самореалізації в абсурдному світі // Сучасність.— 1995.— № 3.

9. Фізер І. Промова на врученні премії фундації Антоновичів Валерію Шевчуку // Слово і час.— 1991.— № 12.

10. Шевчук В. Виступ на врученні премії фундації Антоновичів // Слово і час.— 1991.— № 12.

11. Шевчук В. Мій театр та моє кіно. Автобіографічні згадки. Вертеп // Кур’єр Кривбасу.— 1997.— № 81—82.

12. Шевчук В. Сад житейський думок, трудів та почуттів // Шевчук В. Темна музика сосон. Сад житейський... — К., 2003.

ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ

1. Дончик В. Істина — особистість (Проза Павла Загребельного).— К., 1984.

2. Загребельний П. “Думки нарозхрист” — К., 1997.

3. Загребельний П. Неложними устами.— К., 1981.

4. Загребельний П. “Потрібна незалежність розуму” // Літературна Україна.— 1987.— 2 липня.

5. “Замкнене коло нашої історії — ось це я мав на увазі”. Інтерв’ю з Павлом Загребельним, автором роману “Диво” // Панченко В. Урок літератури.— Кіровоград, 2000.

6. Слабошпицький М. Історія сучасності й сучасність історії // Слабошпицький М. Літературні профілі.— К., 1984.

7. Фащенко В. Павло Загребельний. Нарис творчості.— К., 1984.

8. Шпиталь А. Історична проза Павла Загребельного — К., 1986.

ВАСИЛЬ БАРКА

1. Барка В. Автобіографія // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.— К., 1994.— Кн. 2.

2. Вірний М. Портрет поета.— Рівне, 1998.

3. Жулинський М. Василь Барка // Слово і доля.— К., 2002.

4. Жулинський М. Він — із подвижників Божих. Із розмови Миколи Жулинського з Василем Баркою // Літературна Україна.— 1998.— 20 серпня.

5. Мовчан Р. Український лірник на американській землі // Дивослово.— 1998.— № 7.

6. Мовчан Р. “Жовтий князь” Василя Барки // Слово і час.— 1998.— № 12.

7. Мовчан Р. “Жовтий князь” Василя Барки. Стаття перша, стаття друга // Дивослово.— 2002.—

№ 3, 4.

8. Плющ Л. Заразар — Заказар // Сучасність.— 1987.— № 10.

СУЧАСНА МОЛОДА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

1. Білоцерківець Н. БУ-БА-БУ та ін., або Дещо про український поетичний авангард // Літературна панорама.— 1990.— К., 1990.

2. Бовсунівська Т. Типологія української посттоталітарної художньої деструкції світобудови // Сучасність.— 2003.— № 10.

3. Гундорова Т. Бу-Ба-Бу, Карнавал, Кіч // Критика.— 2000.— № 7—8.

4. Гундорова Т. Постмодерністська фікція Андруховича з постколоніальним знаком питання // Сучасність.— 1993.— № 9.

5. Жулинський М. Подих третього тисячоліття.— Луцьк, 2000.

6. Зборовська Н. Феміністичні роздуми на карнавалі мертвих поцілунків.— Львів, 1999.

7. Квіт С. Свобода стилю: Есе та статті.— К., 1996.

8. Павлишин М. Що перетворюється в “Рекреаціях” Юрія Андруховича? // Канон та іконостас.—

К., 1997.

9. Плерома. Мала українська енциклопедія актуальної літератури.— Івано-Франківськ, 1998.

10. Процюк С. Лицарі стилосу та кав’ярень: Есе про дев’яностиків.— К., 1996.

11. Слапчук В. Світ у слові (інтерв’ю) // Кур’єр Кривбасу.— 2000.— № 127.

12. Ткачук М. Літературний процес 90-х років ХХ століття // Українська мова та література.— 2000.— № 22.

13. Ткачук М. Метафора, що вивертає світ. Поезія дев’ятдесятників // Кур’єр Кривбасу — 1999.— червень.

14. Харчук Р. Покоління постепохи. Проза // Дивослово.— 1998.— № 1.

КРИТЕРІЇ

оцінювання письмових робіт абітурієнтів

за тестовими технологіями

з української мови та літератури

Для абітурієнтів з повною загальною середньою освітою(11 класів)

Зміст роботи визначається на основі Програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти (затверджено Міністерством освіти і науки України, наказ від 01.10.2014 р. № 1121).

Загальна кількість завдань роботи – 57.

На виконання роботи відведено 150 хвилин.

Письмова робота з української мови і літератури складається із завдань трьох форм:

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді (№1–23, 29–33, 34–53). До кожного із завдань подано чотири або п’ять варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і позначив правильну відповідь у бланку відповідей.

2. Завдання на встановлення відповідності (№24–28, 54–56). До кожного завдання подано інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити «логічні пари»). Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт правильно зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей .

3. Завдання з розгорнутою відповіддю (№57). Завдання цієї форми передбачає створення абітурієнтом власного аргументативного висловлення.

Схеми оцінювання завдань письмової роботи з української мови і літератури:

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді (№1–23, 29–33, 34–53) оцінюється в 0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді не надано.

2. Завдання на встановлення відповідності («логічні пари») (№24–28, 54–56)оцінюється в 0, 1, 2, 3 або 4 бали: 1 бал за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»); 0 балів, якщо не вказано жодної правильної логічної пари або відповіді на завдання не надано.

3. Завдання з розгорнутою відповіддю(№57) оцінюється від 0 до 20 балів за критеріями змісту та мовного оформлення:

1. Теза: 0, 1 або 2 бали.

2. Аргументи: 0, 1 або 2 бали.

3а. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва: 0, 1 або 2 бали.

3б. Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя: 0, 1 або 2 бали.

4. Логічність, послідовність: 0, 1 або 2 бали.

5. Висновок: 0, 1 або 2 бали.

6а. Орфографія та пунктуація: 0, 1, 2, 3 або 4 бали.

6б. Лексика, граматика та стилістика: 0, 1, 2, 3 або 4 бали.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗАВДАННЯ З РОЗГОРНУТОЮ ВІДПОВІДДЮ (ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЕННЯ) З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Зміст власного висловлення оцінюють за шістьома критеріями (1, 2, 3а, 3б, 4 та 5), як показано в таблиці 1.

Таблиця 1

Критерій Змістовий вияв і композиційне оформлення критерію Бали

1.

Теза Учасник вправно формулює тезу 2

Учасник не формулює тези вправно 1

Учасник не формулює тези або формулює тезу, яка не відповідає запропонованій темі

0

2.

Аргументи Учасник наводить принаймні два доречні й переконливі аргументи 2

Учасник наводить принаймні один доречний аргумент.

Аргументи дублюють один одного, тобто другий аргумент перефразовує зміст першого.

Один з аргументів не є доречним стосовно сформульованої тези 1

Учасник не наводить жодного аргументу або наведені аргументи не є доречними

0

3а.

Приклад із літератури чи

інших видів мистецтва Один з аргументів підкріплено принаймні одним розгорнутим, добре поясненим прикладом з

художньої літератури чи інших видів мистецтва 2

Немає мотивації наведення прикладу.

Приклад не конкретизований через художній образ.

У прикладі є фактичні помилки 1

Прикладу з літератури чи інших видів мистецтва немає або він не є доречним

0

3б.

Приклад, що є

історичним фактом або

випадком із життя Учасник наводить принаймні один доречний приклад або з історії, або із суспільно-політичного

життя, або з власного життя 2

Немає мотивації наведення прикладу; приклад не конкретизований; у прикладі є фактичні помилки 1

Прикладу з історії, суспільно-політичного чи власного життя немає або він не є доречним

0

4.

Логічність, послідовність Висловлення демонструє зосередженість на обговорюваній проблемі, цілісний, послідовний і

несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу) 2

У роботі є порушення логічності, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки 1

Логіки викладу, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки немає

0

5.

Висновок Висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і

прикладів 2

Висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами 1

Висновку немає; висновок не відповідає сформульованій у власному висловленні тезі; висновок не

пов’язаний з аргументами та прикладами

0

Мовне оформлення власного висловлення оцінюють за двома критеріями (6а та 6б), як показано в таблицях 2 і 3.

Таблиця 2

Критерій Кількість помилок Бали

6а.

Орфографія та

пунктуація 0–1

4

2–6

3

7–11

2

12–16 1

17 і більше 0

Таблиця 3

Критерій Кількість помилок Бали

6б.

Лексика, граматика та

стилістика 0–1 4

2–4 3

5–7 2

8–10

1

11 і більше 0

Під час оцінювання орфографічної й пунктуаційної нормативності роботи дві негрубі помилки рахують як одну грубу. До негрубих зараховують такі помилки:

• у написанні великої літери в складних власних назвах;

• у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;

• у випадках нерозрізнення не/ні (не хто інший / ніхто інший …);

• у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший;

• у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або в порушенні їхньої послідовності.

Негрубу орфографічну й негрубу пунктуаційну помилки не сумують і не зараховують як одну грубу.

Систематичне порушення норм милозвучності (три і більше випадків порушення на одне з правил: у–в, і–й–та) рахують як одну стилістичну помилку.

Повторювані помилки (помилка у тому самому слові, яке повторюється кілька разів), підкреслюються, на поля не виносяться й вважаються однією помилкою; однотипні (помилки на те саме правило, але в різних словах) вважаються різними помилками. Помилки у різних морфемах спільнокореневих слів або одного слова на одне правило, у різних словах на те саме правило вважати за різні помилки.

Підкреслювати, але не враховувати помилки, що спотворюють звуковий склад( наприклад, «дулпо» замість «дупло»).

За наявності п'яти і більше виправлень (неправильне написання на правильне) чи більше п’ятьох уникань переносу слів знімається по 1 балу із загальної кількості балів.

Під час перевірки помилки підкреслюються, класифікуються, виносяться відповідними позначками на поля.

Роботу, що не відповідає темі власного висловлення, буде оцінено в 0 балів.

Роботу обсягом до 100 слів буде оцінено в 0 балів.

Максимальна кількість балів за завдання №57 – 20.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання письмової роботи з української мови і літератури, – 100.

Голова предметної екзаменаційної комісії Н.М. Шевченко

Відповідальний секретар

приймальної комісії КЗОЗ «ХОМК» О.В.Калуцька